День Пам’яті та примирення.
День Перемоги!

З метою гідного вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни, посилення турботи про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху цього періоду, жертв нацистських переслідувань, утвердження спадкоємності традицій воїнів – переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни, консолідації суспільства навколо ідеї захисту України, установлено в Україні День пам’яті та примирення, який відзначаємо щороку 8 травня.
З року в рік, з покоління в покоління ми низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю полеглих у Другій світовій війні – героями, які здолали фашизм, боролися за незалежність України, врятували свою Батьківщину і всю Європу. Ми у вічному боргу перед ними – за обірвану війною юність і велику самопожертву – ціною в життя.
У ці дні ми згадуємо сторінки минулого, щоб ще раз усвідомити, кому зобов’язані мирним небом над головою. Герої, які полягли на полях битв, а також мільйони мирного населення, не побачили Перемоги. Про це нам та нашим дітям нагадують обеліски та меморіали. Але найголовніший меморіал – це людська пам’ять… Пам’ять про ціну великої Перемоги….
Уже, на жаль, немає  багатьох тих, хто, виборовши свободу і мир, повернулися на післявоєнну землю та відбудовували зруйновані міста і села.  Вічна їм слава!
Ми віддаємо шану сивочолим ветеранам, які сьогодні серед нас.
Саме Вам ми завдячуємо свободою, можливістю творити і навчатися. Ваш величний подвиг назавжди залишиться джерелом патріотизму, вірного служіння своєму народу та Батьківщині.
Коли ми ще чотири роки назад говорили про війну, то ніхто не думав, що нашому поколінню доведеться переживати подібні події. Але, нажаль, мирне небо над Україною похитнулося…
Сьогоднішні учасники бойових дій – це добровольці, мужні чоловіки, молоді хлопці та дівчата, які беруть до рук зброю, не шкодуючи своїх сил, самовіддано і професійно захищають східні рубежі нашої країни, її державний суверенітет і територіальну цілісність.
Це – волонтери – ми з вами, які поставили на ноги нашу армію та роблять свій посильний внесок в наближення миру.
На жаль, і сьогоднішня війна на сході, не проходить без втрат.
Для нашого району – це Василь Борисевич, Юрій Коваль, Сергій Бібко.
Вічна пам’ять і Слава Героям !
І сьогодні ми всі чи не найбільше хочемо, щоб наші захисники щасливо повернулися до своїх родин…і щоб закінчилась війна!
З почуттям глибокої поваги дякуємо ветеранам, а також нашим сучасним Героям за мужність та самовідданість.  Бажаємо Вам, бадьорості духу, міцного здоров’я,  злагоди у родинах та мирного неба.
Слава українським воїнам всіх часів і всіх поколінь!