Сьогодні, 6 березня, рівно 16 років тому Верховна Рада України ухвалила закон “Про Державний Гімн України”, яким затвердила його текст. Пісня “Ще не вмерла України ні слава, ні воля” з текстом Павла Чубинського на музику Михайла Вербицького  стала одним із головних символів нашої держави, поряд із прапором і гербом.
Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, етнографа, фольклориста та поета, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню. Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з готовим текстом пісні “Ще не вмерла Україна”, яку тут же проспівали на сербський мотив.
Вірш дуже швидко – без інтернету, гаджетів, смартфонів набув такої популярності, що чутки про нього докотилися до російської поліції. Павло Чубинський був покараний – його відправили на проживання в Архангельську губернію.
Гімн – це візитна карточка держави, яка повинна об’єднувати народ в єдине невід’ємне ціле ланцюжком минулого, теперішнього і майбутнього. Рядки гімну написані є надзвичайно актуальними і у наш час. Адже воля потрібна людині у будь-якому столітті. Воля людини, як особистості, її свобода вибору слова, думки, віросповідання, її право жити у суверенній квітучій державі.
Перші рядки твору звучать з вірою у перемогу , з надією на світле майбутнє нашої держави, з вічно незламною любов’ю у наших серцях. Ця музика пройшла перевірку часом, історичними подіями, стала невід’ємною часткою суспільного життя. Поєднання піднесеної музики М. Вербицького з високопатріотичним змістом поезії П. Чубинського якнайкраще резонувало з волелюбними прагненнями українського народу.
У наш час надзвичайно важливо дотримуватись українських традицій і звичаїв, берегти рідну землю, пам’ятати про свої символи, зокрема і про гімн України. У світлі найближчих подій, ми все частіше зі сльозами на очах і болем в серці виконуємо гімн нашого незламного, відданого своїй ідеї народу.
Співаємо і згадуємо Героїв небесної сотні, патріотів, які віддали своє життя за нашу честь, свободу і незалежність, за наше краще майбутнє, за нашу найріднішу і наймилішу батьківщину – Україну. В такі моменти розуміємо пророчі слова Павла Чубинського:

Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу.
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

 Гімн “Ще не вмерла України ні слава, ні воля”, створений Павлом Чубинським та Михайлом Вербицьким, звучить сьогодні могутньо й гордо — як символ невмирущої сили народу, котрий обрав шлях свободи і незалежності.