З нагоди 31-ї річниці виводу радянських військ з Афганістану та вшанування учасників бойових дій на території інших держав проведено годину-спомин “Афганістан далекий і чужий, у кожній пам’яті живий” за участю воїнів-інтернаціоналістів Олега Васильовича Довгалюка, голови районної спілки ветеранів Афганістану; Олеся Аркадійовича Боярчука, заступника голови районної спілки ветеранів Афганістану; воїнів-афганців Анатолія Миколайовича Малишка та Петра Ананійовича Волохатого.
Тоді їх не запитували, хочуть вони виконувати свій інтернаціональний обов’язок чи ні. Цілими підрозділами солдатів та офіцерів “перекидали на навчання”, а літак приземлявся в Кабулі. Та страшна війна розтягнулася на довгих 9 років 1 місяць і 19 днів.
Війна обпалила їх на все життя, але вони вистояли в ті скрутні часи з честю. Сила волі, бойовий запал і загартування зіграли не останню роль у їхньому подальшому житті. Кожен із них усвідомив: дружба і у мирні часи має велике значення, але найміцніша дружба військова, та, яка склалася, поки воювали. Вони і нині, через стільки років після тієї страшної і чужої для них війни, неохоче діляться спогадами. Навіть тепер не хочуть травмувати своїх рідних чи стареньких батьків розповідями по страхіття, які їм довелося пережити у тому пеклі…
Пісні та вірші, які прозвучали на заході, допомогли ще раз зрозуміти весь трагізм афганського лиха, бо їм знову уже вкотре довелося повернутися у горнило війни. Зазирнувши у вічі ветеранам не важко було помітити у них і біль, і смуток. Хтось змахнув непрохану сльозу, хтось похилив голову, хтось пильно вдивлявся у вічі школярам, які дуже мало знають про ті трагічні, пекельні роки афганської війни.
І найстрашніше те, що була ця війна не за свою територію, не за свою землю… Але ніхто не мав право на слабкість, бо військовий наказ сприймався гідно, як належить справжнім чоловікам. На серці воїнів-інтернаціоналістів, яким пощастило вижити в горнилі війни, навічно залишаються рани і не вщухне гострий біль від втрати побратимів, товаришів.
Зі словами вдячності за ратний подвиг, за біль втрат, за мужність, відвагу , за любов до рідної землі звернулася голова районної ради Руслана Кушнір. Воїни-інтернаціоналісти назавжди залишаться в нашій пам’яті солдатами великої місії, які сповна виконали свій обов’язок перед Батьківщиною.