Безоплатна правова допомога

До Всеукраїнського тижня права

Кременецький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Інформує про право дострокового виходу на пенсію окремих категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції

lanivtsi-zagalneДержава гарантує учасникам АТО трудові, медичні, освітні пільги, знижки на оплату комунальних послуг, безплатний проїзд у транспорті. До переліку пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» додано й пільгове пенсійне забезпечення. 06.02.2017 року набули чинності зміни, внесені до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» згідно яких розширилось коло осіб, які мають право на дострокову пенсію.

Так, відповідно до внесених змін учасники АТО мають право на достроковий вихід на пенсію після досягнення певного віку та наявності необхідного стажу, а саме:

  • чоловіки у 55 років, зі страховим стажем не менше 25 років;
  • жінки у 50 років, зі страховим стажем не менше 20 років.

Крім того, право на дострокову пенсію надано військовослужбовцям (військовозобов’язаним та резервістам), особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, членам їх сімей.

Однак, працівники ЗСУ, Нацгвардії, СБУ, СВР інших військових формувань, які брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення і набули статус учасника бойових дій або інваліда війни права на призначення такої пенсії не мають.

Дострокова пенсія призначається учасникам АТО за таких умов:

  1. військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (далі — військовослужбовці), які брали участь в АТО в районах її проведення, стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), внаслідок захворювання, пов’язаного з безпосередньою участю в АТО в районах її проведення;
  2. дружинам (чоловіки) загиблих військовослужбовців, які не взяли повторний шлюб, батькам військовослужбовців, якщо військовослужбовець помер (загинув) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з безпосередньою участю в АТО в районах її проведення; брав безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО, у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України,а добровольче формування в подальшому було включено до складу ЗСУ, МВС, Нацгвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів,отримали статус учасника бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі — Закон № 3551);
  3. учасники добровольчих формувань які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО,отримали статус інваліда війни відповідно до статті 7 Закону № 3551, а добровольче формування включено до складу ЗСУ,стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, забезпечення її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, отримали статус інваліда війни відповідно до статті 7 Закону № 3551,добровольче формування не було включено до складу ЗСУ, але виконувало завдання АТО у взаємодії з військовими формуваннями ЗСУ;
  4. дружинам (чоловіки) загиблих учасників добровольчих формувань, які не взяли повторний шлюб, батькам, яким надано статус особи, на яку поширюється дія Закону № 3551, якщо чоловік (дружина, син, донька) входив до складу добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України,чоловік (дружина, син, донька) загинув (пропав безвісти), помер внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення, добровольче формування було включено до складу ЗСУ;
  5. особи з числа резервістів і військовозобов’язаних, які отримали статус учасника бойових дій,якщо вони захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення та отримали статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону № 3551;
  6. особи з числа резервістів і військовозобов’язаних, які отримали статус інваліда війни, якщо вони захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення та отримали статус інваліда війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону № 3551;
  7. члени сімей загиблих учасників добровольчих формувань, що не увійшли до складу ЗСУ, якщо учасник добровольчого формування перебував безпосередньо в районах АТО у період її проведення, загинув (пропав безвісти) або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час виконання добровольчим формуванням завдань АТО у взаємодії із ЗСУ;
  8. члени сімей загиблих резервістів і військовозобов’язаних, якщо резервіст чи військовозобов’язаний брав безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення або загинув (пропав безвісти), помер внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення.

Для призначення дострокової пенсії учасникам АТО необхідно подати:

  • заяву про призначення пенсії;
  • документи для призначення пенсії за віком;
  • посвідчення — учасника бойових дій, інваліда війни, члена сім’ї загиблого (померлого);
  • документи, що підтверджують факт безпосередньої участі в АТО або забезпеченні її проведення, із перебуванням в районах АТО у період її проведення;
  • дружинам (чоловіки) загиблих військовослужбовців, які не взяли повторний шлюб, батькам військовослужбовців необхідно подати документи про смерть та зв’язок смерті з безпосередньою участю в АТО.

Розмір пенсії за віком учаснику АТО буде залежатиме від його заробітку та страхового стажу.

Кременецький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Лановецьке бюро правової допомоги

Реєстрація місця проживання

Для реєстрації місця проживання слід звернутися до органів реєстрації, а саме до виконавчих органів сільських, селищних або міських рад, в разі, якщо такі органи не створені, функції з реєстрації громадян виконує сільський голова (раніше цю функцію здійснювала Державна міграційна служба).
Місцем постійного проживання закон вважає адресу, за якою людина проживає більше шести місяців на рік. Тобто, якщо хтось виїжджає з дому на місяць, два або більше, але потім повертається, йому не потрібно ніде реєструватися.
Людина сама вибирає собі місце проживання і тільки ставить державу про це до відома. Ніяких повноважень, що обмежують право на вільний вибір місця проживання, у держави немає. І до майнових прав реєстрація взагалі ніякого відношення не має.
Для того, щоб оформити реєстрацію, громадянин повинен подати:

  • Документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Це може бути паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
    • Якщо реєструється дитина, яка не досягла 16 років, то подається свідоцтво про народження;
  • Квитанцію про сплату адміністративного збору (за реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання сплачується адміністративний збір:
  • Документи, що підтверджують право особи на проживання в даному приміщенні. Це можуть бути документи на право власності, рішення суду про надання права на користування житловим приміщенням, договір оренди або інші документи. У разі якщо таких документів немає, реєстрація може здійснюватися тільки за згодою власника житла (якщо власників кілька – за згодою всіх власників);
  • Військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Крім того, при реєстрації громадянину необхідно написати заяву у встановленій Кабінетом міністрів формі.
Відповідно до законодавства, особі, яка знялася з реєстрації в одному місці дається тридцять календарних днів на те, щоб зареєструватися в іншому. Ця норма нова. Раніше було – 10 днів. За порушення цього терміну, відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення, при зверненні фізичної особи для реєстрації місця проживання складається адміністративний протокол.
Раніше в такому випадку накладався штраф у розмірі від 17 до 51 гривні. Відповідно до нового порядку громадянину, який порушив термін реєстрації вперше, загрожує попередження. Якщо ж таке правопорушення повториться при наступній зміні місця проживання протягом року, то тоді вже накладається штраф.
При переїзді взагалі не потрібно зніматися з реєстрації. Достатньо звернутися до відповідного органу за новим місцем проживання і подати заяву на реєстрацію. І там зроблять обидві операції – знімуть з реєстрації за попереднім місцем проживання і зареєструють за новим. А місцевий орган влади за попереднім місцем проживання буде повідомлено про те, що дана особа там більше не проживає.
Що стосується тривалості самих процедур, то закон чітко встановлює, що всі формальності повинні відбуватися в день звернення.
Працівник органу реєстрації в день звернення особи або його представника або в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг або представника спеціалізованої соціальної установи, установи соціального обслуговування і соціального захисту, посадової особи виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, керуючого багатоквартирного будинку, органів державної реєстрації актів цивільного стану або даних від органу соціального захисту населення:

  • приймає рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації місця проживання;
  • вносить відомості про реєстрацію місця проживання в документ, до якого вносяться відомості про місце проживання (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування – в разі реєстрації місця перебування).

Чи може власник житла самостійно зняти з реєстрації осіб, які зареєстровані у цьому житловому приміщенні?
Це залежить від того, на яких підставах ці люди там проживають (зареєстровані). Якщо існує, наприклад, рішення суду, що дає право комусь жити в певному приміщенні, то право на проживання зберігається то тих пір, поки це рішення є чинним.
Якщо люди зареєстровані в приміщенні на основі договору оренди, то, відповідно, право на реєстрацію зберігається за ними до закінчення терміну договору. Після цього власник житла може їх зняти з реєстрації місця проживання. А також, до закінчення терміну дії договору, за рішенням судових органів.
Якщо реєстрація здійснювалася на підставі згоди власника житла, зняття з реєстрації без згоди особи здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням, про виселення або про зняття з реєстрації місця проживання.

Кременецький місцевий центр з надання   
безоплатної вторинної правової допомоги

ІНФОРМУЄ

Одинока мати: державна допомога
та інші пільги матерям одиначкам

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами трудових спорів” від 06.11.1992 р. № 9 поняття «одинока мати» визначається як жінка, яка не  перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено  в установленому порядку за вказівкою матері,  вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама.

Статус матері одиначки має і ряд пільг. Так, згідно  статтею 183 і Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, одинока мати має право на отримання допомоги, яка надається   у  розмірі,  що  дорівнює  різниці  між  100 відсотками  прожиткового  мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Допомога  на  дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері  (батьку)  у  разі смерті одного з батьків призначається на кожну дитину.

Основною умовою призначення допомоги на дітей одиноким матерям  є наявність витягу  з  Державного  реєстру  актів  цивільного  стану громадян  про  державну  реєстрацію  народження  дитини,  виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану,  або довідки про  народження,  виданої виконавчим органом сільської,  селищної, міської  (крім  міст  обласного  значення)  ради,  із  зазначенням підстави  внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини  першої статті 135  Сімейного  кодексу України,  або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому  відсутні відомості про батька,  за умови його легалізації в установленому законодавством порядку.

Допомога на дітей одиноким  матерям  призначається  незалежно від  одержання  на  дітей  інших видів допомоги,  передбачених Законом України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.

Виплата допомоги  на   дітей   одиноким   матерям   (батькам) припиняється у разі:

  • позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
  • позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
  • скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
  • реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку;
  • надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом;
  • смерті дитини;
  • смерті отримувача допомоги.

Виплата допомоги   на   дітей   одиноким   матерям  (батькам) призупиняється у разі:

  • тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
  • відібрання дитини в отримувача  допомоги  без   позбавлення батьківських прав;
  • тимчасового працевлаштування дитини.

У разі припинення дії обставин,  для призупинення чи припинення виплати допомоги,  виплата допомоги поновлюється  за  письмовою  заявою отримувача допомоги до органу,  який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.

Також слід звернути увагу і на ст.. 19 Закону України “Про відпустки, відповідно до якого  одинока мати має право на щорічну додаткову оплачувальну відпустку тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 Кодексу законів про працю України).

Пільги одинокі матері мають і в оподаткуванні. Так, відповідно до ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України одинока матір – платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років

Ставки судового збору у 2017 році

Безоплатна вторинна правова допомога – вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг:

  • захист;
  • здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
  • складення документів процесуального характеру.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з Законом України «Про безоплатну правову допомогу» та іншими законами України мають такі категорії осіб:

1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб – на всі види правових послуг;

2) діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, – на всі види правових послуг;

21) внутрішньо переміщені особи – на всі види правових послугу;

22) громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб, – на правові послуги, з питань, пов’язаних з отриманням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, до моменту отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

3) особи, на яких поширюється дія Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”, – на всі види правових послуг,  з моменту подання особою заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, до прийняття остаточного рішення за заявою, а також іноземці та особи без громадянства, затримані з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, з моменту затримання;

4) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань, – на всі види правових послуг;

41) особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, – на правові послуги,  – до моменту прийняття рішення про надання такого статусу.

5) особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, – на правові послуги, протягом розгляду справи в суді;

6) особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, – на правові послуги,  протягом розгляду справи в суді;

7) особи, реабілітовані відповідно до законодавства України, – на правові послуги,  стосовно питань, пов’язаних з реабілітацією.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори про правову допомогу, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також іноземці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов’язують держав-учасниць надавати певним категоріям осіб безоплатну правову допомогу.

Відділ «Лановецьке бюро правової допомоги»

вул. Незалежності, 20а м. Ланівці

(03549) 2-24-59

lanovetske@legalaid.te.ua

До уваги громадян!

25 січня 2017 року з 10 години директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Тернопільській області Ірина Хондогій спільно з начальником Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Едуардом Кольцовим проведуть прийом громадян у приміщенні відділу «Лановецьке бюро правової допомоги» Кременецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, за адресою: вул. Незалежності,
20 а, м. Ланівці.

25 січня 2017 року о 10 год. в приміщенні Кременецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги прийматиме представник громадської приймальні Української Гельсинської спілки Петро Люпа.

Детальніше можна прочитати тут.

 Кременецький місцевий центр
 з надання безоплатної вторинної
 правової допомоги
відділ «Лановецьке бюро правової допомоги»

  Основні завданнями Бюро:

  • правопросвітництво у територіальних громадах;
  • надання безоплатної первинної правової допомоги;
  • забезпечення доступу до безоплатної вторинної правової допомоги;
  • надання безоплатної вторинної правової допомоги (крім захисту);
  • забезпечення доступу до електронних сервісів Міністерства юстиції.

    Бюро відповідно до покладених на нього завдань:

  1. регулярно розповсюджує інформацію у сфері захисту прав, свобод і законних інтересів громадян;
  2. проводить тематичні семінари, лекції, зокрема у навчальних закладах, закладах позашкільної освіти, в закладах післядипломної освіти, навчально – виховних закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; для визначених категорій громадян, зокрема, пенсіонерів, інвалідів, учасників антитерористичної операції, молоді, громадських активістів, вчителів та педагогічних працівників, медичних працівників, інших вразливих суспільних груп з метою підвищення правової свідомості, культури та освіченості населення;
  3. здійснює особистий прийом та облік осіб, які звертаються до Бюро для отримання безоплатної первинної правової допомоги та безоплатної вторинної правової допомоги, роз’яснює положення законодавства у сфері безоплатної правової допомоги та порядок отримання такої допомоги;
  4. розглядає звернення осіб про надання безоплатної первинної правової допомоги протягом п’яти календарних днів з дня надходження зазначеного звернення;
  5. надає правову інформацію, консультації і роз’яснення з правових питань;
  6. забезпечує складення заяв, скарг та інших документів правового характеру;
  7. забезпечує роботу мобільних консультаційних пунктів;
  8. забезпечує відвідування осіб, зокрема одиноких, похилого віку, з обмеженими фізичними можливостями за місцем їх перебування з метою надання зазначеним особам безоплатної правової допомоги;
  9. забезпечує розвиток мережі дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги та їх функціонування на постійній основі;
  10. забезпечує прийом заяв про надання безоплатної вторинної правової допомоги, їх реєстрацію та передання до відділу організації надання безоплатної вторинної правової допомоги та роботи з адвокатами місцевого центру на паперових та/або електронних носіях, надає допомогу у складанні таких заяв;
  11. здійснює представництво інтересів осіб, визначених пунктами 1, 2, 8-12 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами та/або складення документів процесуального характеру, – згідно з наказом відповідного місцевого центру про надання безоплатної вторинної правової допомоги та на підставі довіреності, виданої особою, яка звернулася за наданням безоплатної вторинної правової допомоги, забезпечує посвідчення зазначеної довіреності;
  12. забезпечує надання доступу до комп’ютерів з відповідним програмним забезпеченням, за допомогою яких особа може отримати доступ до електронних сервісів Міністерства юстиції; надає консультації, роз’яснює правила пошуку та порядок отримання відомостей із зазначених сервісів;
  13. здійснює аналіз питань, з якими особи звертаються до Бюро, та готує відповідні консультаційні матеріали;
  14. готує і подає відділу інформаційної та матеріальної інфраструктури місцевого центру інформацію про діяльність Бюро для розміщення її на офіційному веб-сайті;
  15. збирає за встановленою формою статистичні дані про надання безоплатної правової допомоги, зокрема щодо кількості та категорій осіб, які звернулись по таку допомогу, а також щодо осіб, які скористались електронними сервісами Міністерства юстиції України, і передає їх відділу інформаційної та матеріальної інфраструктури місцевого центру для узагальнення;
  16. бере участь у підготовці звітів місцевого центру з питань, що належать до повноважень Бюро;
  17. бере участь у підготовці довідкових, інформаційних, аналітичних, статистичних, звітних та інших матеріалів з питань, що належать до повноважень Бюро;
  18. готує пропозиції до проектів регіональних планів надання безоплатної правової допомоги, планів роботи місцевого центру, а також щодо їх виконання з питань, що належать до повноважень Бюро;
  19. взаємодіє та координує свою діяльність з іншими бюро правової допомоги та відділом попередньої роботи з клієнтами відповідного місцевого центру;
  20. виконує інші функції, відповідно до покладених на Бюро завдань.

Отримати консультації з правових питань можна звернувшись до Кременецького  місцевого центру за адресою: вул. Шевченка, 59А,  м. Кременець, Тернопільська обл., 47003. Контактний телефон: (03546) 2-52-33. Електронна адреса: kremenets.ternopil@legalaid.gov.ua. Skype: kremeneckiy_mc

Також можна звернутись  до Лановецького бюро правової допомоги: вул. Незалежності, 20А м. Ланівці, Тернопільська обл., 47400; контактний телефон: (03549) 2-24-59;  e-mail: lanovetske@legalaid.te.ua.

Режим роботи: Понеділок – П’ятниця з 09:00 до 18:00 год.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги:            0-800-213-103

Заборона нарахування пені та за житловокомунальні послуги  

Скасовано пеню за несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електро- і теплоенергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство), нараховану громадянам України, які проживають у населених пунктах, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» , у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції. Кошти, стягнуті з громадян України у вигляді пені за несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги, зараховуються у майбутні платежі за житлово-комунальні послуги. (стаття 8 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»)

Щомісячна адресна допомога на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг 

Надається: громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або  здійснюють не в  повному обсязі свої повноваження, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів  міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Призначається: на сім’ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім’ї.

Якщо у складі сім’ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім’ї або інформацією компетентного органу.

Для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім’ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою та пред’являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та довідки всіх членів сім’ї про взяття на облік осіб, які переміщуються.

У заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім’ї, які претендують на отримання грошової допомоги:

– прізвище, ім’я та по батькові; число, місяць, рік народження; серія, номер паспорта громадянина України, ким і коли виданий, для іноземців або осіб без громадянства – серія, номер паспортного документа та посвідки на постійне проживання;

– реєстраційний номер облікової картки платника податків;

– зареєстроване та фактичне місце проживання (перебування);

– реквізити рахунка уповноваженого представника сім’ї в уповноваженому банку, на який перераховуватиметься грошова допомога;

– наявність у будь-кого з членів сім’ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції;

– наявність у володінні всіх членів сім’ї транспортних засобів (механізмів), що підлягають державній реєстрації та обліку в Державтоінспекції (із зазначенням строку експлуатації з дати випуску);

–  наявність у будь-кого з членів сім’ї на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб;

– місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює.

До заяви додається копія свідоцтва про одруження, копії свідоцтв про народження дітей та письмова згода довільної форми про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім’ї від інших членів сім’ї та згода на обробку персональних даних.

Виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі:

подання уповноваженим представником сім’ї заяви про припинення виплати грошової допомоги;

надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім’ї протягом двох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України чи в районах проведення антитерористичної операції, але фактично не працюють;

зняття з обліку особи, яка переміщується;

виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги. (постанова Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505)

Кременецький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

 Гарантії внутрішньо переміщених осіб у сфері житлового та житлово комунального господарства (03546)2-52-33        kremenets.ternopil@legalaid.gov.ua Skype: kremeneckiy_mc

 вул. Шевченка, 59А, м.Кременець Тернопільська область, 47003

 

Згідно з частиною першою статті 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.

Питання надання безоплатної правової допомоги на сьогодні врегульовано Законом України «Про безоплатну правову допомогу» , який набрав чинності 9 липня 2011 року.

Так, Законом передбачено надання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги.

У чому полягає надання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги?

Безоплатна первинна правова допомога охоплюватиме такі види правових послуг, як надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім процесуальних), надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.  Вторинна безоплатна правова допомога включає захист від обвинувачення; здійснення представництва інтересів осіб в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складання документів процесуального характеру.

 Хто має право отримати ці види допомоги?

Безоплатна первинна правова допомога надаватиметься кожній особі, тобто громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, в тому числі біженцям, які перебувають під юрисдикцією України.

Безоплатну вторинну правову допомогу зможуть отримати:

  • малозабезпечені особи, тобто особи, середньомісячний сукупний дохід сім’ї якої нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум»;
  • також інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;- діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, безпритульні діти, діти, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім’ї;
  • особи, до яких застосовано адміністративне затримання чи адміністративний арешт; підозрювані у вчиненні злочину особи, які затримані органами дізнання та слідства;
  • особи, до яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, та особи, у справах яких відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу України участь захисника є обов’язковою;
  • особи, яким законами України вже закріплено право на безоплатну правову допомогу, а саме:- особи, на яких поширюється дія Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту” (до моменту прийняття рішення про надання статусу біженця та у разі, якщо особа оскаржує рішення щодо статусу біженця) – ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань (стосовно питань, пов’язаних з їх соціальним захистом);
  • особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (протягом розгляду справи в суді);
  • особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку (протягом розгляду справи в суді); – особи, реабілітовані відповідно до законодавства України (стосовно питань, пов’язаних з реабілітацією).

До того ж, право на безоплатну вторинну правову допомогу мають громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори про правову допомогу, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також іноземці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов’язують держав-учасниць надавати певним категоріям осіб безоплатну правову допомогу.

Якими можуть бути підстави для відмови в наданні такої правової допомоги?

Відмовити особі в наданні безоплатної вторинної правової допомоги можуть у випадку, коли:

– особа не належить до жодної з категорій осіб, які відповідно до Закону мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;

– особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;

 – вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними;

– особі раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж питання;

 – особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правової допомоги (у цьому випадку додається письмове роз’яснення про порядок звернення до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна).

У разі прийняття рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги особі роз’яснюватимуть порядок оскарження рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.

Вторинна правова допомога включає в себе вже реальне супроводження справи громадянина в судах, хто буде здійснювати цей супровід?

Забезпечення здійснення представництва інтересів суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу здійснюватиметься центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Самі правові послуги безоплатної вторинної правової допомоги надаватимуть адвокати, відібрані за результатами конкурсу. Тобто, після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначає адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом. У разі неможливості надання безоплатної вторинної правової таким адвокатом, центр укладає договір з адвокатом, включеним до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору про її надання.  Повноваження адвоката як захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді, для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення та представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами підтверджуватимуться відповідним дорученням центру.